День 22 січня 1919 року ввійшов до української історії як велике державне свято - День Соборності України. Саме тоді на Софійській площі на багатолюдному зібранні було урочисто проголошено про злуку Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. Володимиром Винниченком був підписаний Акт злуки українських земель. В цьому Акті проголошувалося: "Однині воєдино зливаються століттями одірвані одна від одної частини єдиної України – Західно-Українська Народна Республіка /Галичина, Буковина і Угорська Україна/ і Наддніпрянська Велика Україна.  Здійснились віковічні мрії, якими жили і за які умирали кращі сини України».

«Віднині зливаються в одно віками відділені одна від одної частини України — Галичина, Буковина, Закарпаття і придніпрянська Україна — в одну Велику Україну. Сповнилися відвічні мрії, для яких жили й за які вмирали найкращі сини України. Віднині є тільки одна незалежна Українська Народна Республіка. Віднині український народ, звільнений могутнім поривом своїх власних сил, має змогу об’єднати всі зусилля своїх синів для створення нероздільної незалежної Української Держави на добро і щастя українського народу», — пролунало 22 січня 1919 року на Софійському майдані в Києві.